Наркошоп купить Кокаин АМФЕТАМИН Псилоцибиновые грибы Метадон Канабис A-PVP МЕФ ГАШИШ Каргополь

Купил гашиш и провел ночь в супермаркете прячась от сторожа: наркоманский комик рассказывает

Эх, братаны, как вам рассказать про ту ночь, когда я решил сделать закладку и высадиться на измену в самый обычный супермаркет? Движ от этого варика был просто нереальный. Моя иллюзия свободы и бодряка заставила меня сделать немыслимое.

Началось всё с того, что у меня была жуткая тяга к новым приключениям и экспериментам. Каждый вечер я обычно кончал морковкой или морфием, но на этот раз решил пойти по-крупному. Мой друг, знаток наркотиков, предложил мне вариант с гашишем. Ну я и решил проверить, что в этих закладках такого особенного.

Взял я два степняка добротного гашиша и пошел замутить свое самое безумное приключение. Вся дорога в супермаркет была в исполнении благородного снюса и следов от инъекций. Я ходил, словно на невидимом батискафе, взлетая в небо от каждого шага.

Когда я наконец прибыл к супермаркету, проникнул внутрь ночью через заднюю дверь, слегка спидикового состояния. За мной остался запах кокса и эйфория, создаваемая гашишными закладками. Мой план был прост: провести ночь в этом магазине, прятаться от сторожа и проводить исследования на предмет секретов супермаркета, которые тщательно скрывались от публики.

Я отправился в отдел с продуктами и нашел идеальное место, чтобы создать свою домашнюю базу. Бросил палатку из тряпок и разложил все припасы, которые взял с собой - чипсы, колу и конечно же, еще немного гашиша на всякий случай.

Наркоман комик: Брателло, а теперь началось самое интересное. Я решил позабавиться и начал проходить по супермаркету, когда он был закрыт. Я гулял между полками, размахивая шоколадными батончиками и исполняя палящие танцы с пакетами чипсов. Казалось, будто мир стоит на паузе, а я был главным танцором на его сцене.

Но главное испытание наступило, когда я услышал легкую скрипучесть. Сторож был близко и я не мог позволить ему высадить меня на измену. Решив, что это лучшее время в моей жизни для решительного действия, я через пять минут уже стоял на стойке с косметикой, выдавая себя за сотрудника супермаркета.

Наркоман комик: А вы представляете, как я смотрелся? Скорее всего, как совершенно шизофреническая команда отдела красоты! Был взгляд горячий, как от последнего бодряка, и движения изящные, словно я бороздил просторы моего личного клуба танцев.

Сторож прошел мимо меня и даже попытаться поговорить не стал. Видимо, я смотрелся настолько естественно, будто работал там уже несколько лет. Так что я продолжил свои исследования, перемещаясь между полками и изучая все сладкие тайны супермаркета.

Часы шли, а я продолжал наслаждаться своей наркоманской экскурсией. Бросив взгляд на свои запасы, я понял, что пришло время второй закладки. Но вместо того, чтобы пройти к моему приватному лагерю, я решил встретить новый челлендж - закладка прямо в столовой супермаркета. Нашел подходящий уголок, устремился к молочному отделу и сделал свою вторую закладку, ловко скрываясь от возможных наблюдателей.

Наркоман комик: И тут началось самое невероятное. Внезапно, я стал видеть цвета ярче и слышать звуки громче. Мир превратился в пестрый калейдоскоп, где каждая чашка йогурта стала настоящим произведением искусства. Я словно попал в наркоманский рай!

Но внезапно, мой пульс участился, а кожа превратилась в ледяную пластину. Я понял, что я перешел границу и кровь наркомана уже говорила со мной на языке наркоманов. И в этот момент я решил, что пора набраться духу и покинуть супермаркет, прежде чем меня поймают.

Наркоман комик: Но вы даже не представляете, какая это была эпопея! Я перебежал через пустынные коридоры и прыгал над лужами, словно я был чемпионом по прыжкам в мире наркотиков. Вся эта погоня была настолько атмосферной, что даже киношные головорезы позавидовали бы моим навыкам уклонения от сторожей.

Наконец, я выбрался на свежий воздух и почувствовал себя освобожденным от тесных стен супермаркета. Мне удалось сбежать, но у меня осталось воспоминание о той ночи, которое не стерлось никогда. Этот бодряк и адреналин, которые бились во мне, сделали этот день незабываемым.

Так что, братаны, помните, жизнь - это как варик. Иногда ты проваливаешься в самую глубокую яму, а иногда совершаешь безумные закладки. Но главное, не забывайте, что смех и наркотики - лучшие друзья на пути к счастью и безумству!

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т